Чи можуть зараз позбавити наукового ступеня кандидата наук?
В профільних законах (Закон України «Про освіту», Закон України «Про вищу освіту») передбачена можливість позбавлення наукового ступеня за порушення академічної доброчесності та за плагіат (недопущення якого є частиною академічної доброчесності).
На даний час питання позбавлення наукових ступенів (кандидата наук) не врегульоване підзаконними нормативними актами, оскільки
Розділ «Позбавлення наукових ступенів» 27.07.2016 року було виключено з Порядку присудження наукових ступенів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 567; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/567-2013-%D0%BF
Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти тільки пропонується проект Порядку скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня, але цей документ ще не затверджений; https://naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2019/09/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA-%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86-%D1%80%D0%B0%D0%B4-13.09.pdf
Порядок проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 167 не регулює питання позбавлення наукових ступенів – кандидата наук, а тому цей порядок не може бути застосований для позбавлення наукового ступеня кандидата наук. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2019-%D0%BF
Декілька слів щодо проекту Порядку скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня, який розробляється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти запропоновано наступне:
(пункт 2.1.) Право на звернення із заявою про оскарження рішення спеціалізованої вченої ради про присудження (відмову в присудженні) наукового ступеня у разі виявлення в поданій до захисту дисертації (науковій доповіді, монографії) та/або наукових публікаціях, що подавалися для присудження наукового ступеня, у яких висвітлені основні наукові результати дисертації порушень академічної доброчесності має будь-яка особа. У разі виявлення повідомлень про зазначені порушення у засобах масової інформації або з інших джерел ініціювати відповідне провадження має право член Національного агентства.
(пункт 2.2.) З дня набрання чинності цим Порядком у випадку оскарження до Комітету з питань етики рішення спеціалізованої вченої ради про присудження (відмову в присудженні) наукового ступеня, ухваленого не раніше 06.09.2014 р. з питань, визначених пунктом 2.1 Порядку, її розгляд та вирішення здійснюються відповідно до положень зазначеного Порядку.
Коментар. Якщо Порядок буде затверджено всі рішення вчених рад, які прийняті починаючи з 06.09.2014 р. можуть бути оскаржені до Національного агентства будь-якою особою.
(пункт 2.3.) Якщо до Комітету з питань етики надійде звернення із заявою про оскарження рішення спеціалізованої вченої ради про присудження (відмову в присудженні) наукового ступеня, прийнятого у строки з 24.08.1991 р. по 05.09.2014 р. з питань, визначених пунктом 2.1 Порядку, її розгляд здійснюється відповідно до положень цього Порядку. Але у такому випадку Комітет з питань етики може внести подання, а Національне агентство ухвалює рішення про встановлення факту наявності у конкретній дисертації (науковій доповіді, монографії) та/або наукових публікаціях, що подавалися для присудження наукового ступеня, у яких висвітлені основні наукові результати дисертації, порушень академічної доброчесності. Установлення такого факту не передбачає настання негативних наслідків, перелічених пунктами 4.12, 4.15-4.17 (авт. в Проекті помилка, маються на увазі пункти 3.12, 3.15.-3.17.) цього Порядку, але враховується Національним агентством під час акредитації навчальних програм, інституційної акредитації, або реалізації інших законних повноважень та доводиться до відома керівника закладу, підприємства, установи, організації, у якій працює відповідна особа, а якщо вона є керівником – до відома керівника вищого органу. Позбавлення особи наукового ступеня у такому випадку відбувається відповідно до законодавства України за поданням Національного агентства до повноважного центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Коментар. Цей пункт має внутрішнє протиріччя, оскільки перший абзац протирічить другому. Раніше розгляд питання про обґрунтованість присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання, стосовно яких рішення прийняті понад десять років тому, органами атестації не проводилося, за винятком виявлення текстових запозичень, використання ідей, наукових результатів і матеріалів інших авторів без посилання на джерело (пункт 41 Порядку присудження наукових ступенів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 567 до виключення з нього розділу «Позбавлення наукових ступенів» 27.07.2016 року https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/567-2013-%D0%BF/ed20130724).
Слід зазначити також, що на даний час є діючим Положення про спеціалізовану вчену раду, яке затверджене наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 14.09.2011 № 1059, яке містить розділ 8 «Засідання спеціалізованої вченої ради для розгляду питань про позбавлення наукових ступенів». Але застосовувати такий розділ за призначенням проблематично, оскільки Законом України «Про вищу освіту» змінено порядок позбавлення наукового ступеня і головне те, що основні повноваження щодо розгляду цього питання закріплені за Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1170-11
Висновок: на цей час особу не можуть позбавити наукового ступеня кандидата наук. Позбавлення осіб наукових ступенів кандидата наук стане можливе після прийняття нормативно-правових актів, які регулюватимуть позбавлення наукових ступенів кандидата наук.
Нормативне обґрунтування
Стаття 42 Закону України «Про освіту»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
-
Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
-
Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:
посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; об’єктивне оцінювання результатів навчання.
- Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
- Порушенням академічної доброчесності вважається:
академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів; фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі; необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;
надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;
вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання.
- За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання; позбавлення присудженого наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання;
відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
-
Види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності.
-
Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.
Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:
ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.
- За дії (бездіяльність), що цим Законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом.
Пункт 1-1 частини 1 статті 1 Закону України «Про вищу освіту»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими законами України правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень
Абз.4 частини 2 статті 6 Закону України «Про вищу освіту»:
Рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації скасовується закладом вищої освіти у разі виявлення фактів порушення здобувачем вищої освіти академічної доброчесності, зокрема наявності у кваліфікаційній роботі академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Абз.2-3 частини 6 статті 6 Закону України «Про вищу освіту»:
Виявлення академічного плагіату у захищеній дисертації (науковій доповіді) є підставою для скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня та видачу відповідного диплома. Якщо дисертація (наукова доповідь), в якій виявлено академічний плагіат, була захищена у постійно діючій спеціалізованій вченій раді, науковий керівник (консультант), офіційні опоненти, які надали позитивні висновки про наукову роботу, та голова відповідної спеціалізованої вченої ради позбавляються права брати участь у роботі спеціалізованих вчених рад строком на два роки, а заклад вищої освіти (наукова установа) позбавляється акредитації відповідної постійно діючої спеціалізованої вченої ради та права створювати разові спеціалізовані вчені ради строком на один рік. Якщо дисертація (наукова доповідь), в якій виявлено академічний плагіат, була захищена у разовій спеціалізованій вченій раді, науковий керівник, члени цієї ради та офіційні опоненти, які надали позитивні висновки про наукову роботу, позбавляються права брати участь у роботі спеціалізованих вчених рад строком на два роки, а заклад вищої освіти (наукова установа) позбавляється права створювати разові спеціалізовані вчені ради строком на один рік.
Скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату здійснюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та може бути оскаржене відповідно до законодавства.
Частина 2 статті 16 Закону України «Про вищу освіту»:
Система забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) передбачає здійснення таких процедур і заходів:
1) визначення принципів та процедур забезпечення якості вищої освіти;
3) щорічне оцінювання здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладу вищої освіти та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті закладу вищої освіти, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб;
4) забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників;
8) забезпечення дотримання академічної доброчесності працівниками закладів вищої освіти та здобувачами вищої освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату.
На захисті Ваших прав та інтересів адвокат Полєтаєв І.О.
+380979923541
office@poletaev.kiev.ua